
Братишки и сестрички, сегодня я расскажу вам историю, которая случилась со мной и повергла меня в настоящий хаос. Прежде всего, хочу отметить, что это история выдуманная, и все совпадения с реальностью - случайность. Понимаете, я очень люблю пошутить, особенно когда дело касается нашей дружной и непредсказуемой полиции.
Однажды, когда у меня завершились все закладки и я уже чувствовал невыносимую нехватку адреналина в крови, я решил отправиться в поисках новых острых ощущений. Не могу сказать, что я свято хранил в своих карманах химку и был постоянным ее потребителем, но время от времени я не прочь был бзикнуться и поплыть по своим рецепторам. Понимаете, жизнь такая штука, порой она так сильно давит на тебя, что остается только сойти с ума, но в тот момент я еще не представлял, чем все это закончится.
Итак, я собрался с мыслями и отправился на поиски новых ощущений. Ведь если ты не рискуешь, то не живешь, правда? Ходил я по задворкам нашего района, обращая внимание на каждый подозрительный дворик, к чему бы это? Такое странное поведение связано с тем, что я искал человека, который смог бы удовлетворить мои потребности. После множества нерезультативных попыток, я, наконец, нашел нужного человека, назовем его "другом".
Встреча с ним была запланирована в довольно сомнительном месте - последнем месте, где я бы хотел оказаться, но что поделать, когда горит жопа? Я заходил в заброшенное здание и стал ждать. Друг долго не появлялся, а время тянулось медленно, словно ворон плыл по просторам сознания. В конце концов, мой товар пришел, и все прошло достаточно быстро, словно висел в воздухе и наслаждался своим отгоном. Ну, скажу я вам, не на шутку высадился на измену!
Возвращаясь домой, я чувствовал себя просто офигенно. Всего лишь парочка коксиков в полном расцвете дурмана, но я испытывал эйфорию, словно попал в другую реальность. Пару часиков я блуждал по улицам, воспевая свою беззаботность и радуясь каждому дыханию. Но нет же, не могло все закончиться так прекрасно. Судьба, шаловливая потерля, решила приложить свою лапу к моей идиллии.
На следующий день, когда я пришел в институт, давно было пора отгребать лекции, я был в глубоком ступоре. Не знаю, как это произошло, но события, которые происходили в моей голове, вышли за пределы фантазии. Где-то по дороге я потерялся, и воспоминания об армии РФ оказались в моем подсознании. И, конечно же, тут же я решил поделиться своими фейк-рассказами с одногруппниками.
| Один из одногруппников: |
|---|
| Ой, братан, расскажи, как ты там служил? |
| Я: |
Мои одногруппники обалдели от таких слухов и от восторга я просто потерялся в своем собственном вранье. Не знаю, кто из них рассказал преподавателю, но на следующей паре меня вызвали к декану. Ну и все, подумал я, конец моей академической карьеры.
Декан: Ты мне покажешь свои награды и поклянешься на боевой клятве?
Я:Ну, вы понимаете, прошу прощения, это была всего лишь шутка!
Но декан не смог пошутить вместе со мной и решил выселить меня из института. И вот такой я стал заключенным по фейковому делу о вымышленной армии. Мои шутки больше не вызывают смеха, только брезгливое попускание воздуха из ноздрей.
Теперь я сижу на заре своих лет в своем небольшом подвальчике и вспоминаю о том, как я купил кетамин и потерял все без разбора. Но я не жалею. Я понимаю, что своими поступками я сам построил этот мир из иллюзий и выгнал себя из настоящего. И теперь я живу с этим. Ведь моя жизнь - это одна большая шутка.
Спершу, трохи про саме початок моєї пригоди. Я навше не пасав кроликом і знав, що вирушаю на особливий вихід. Попередньо, я збирався підлаштувати фасовку перорального употреблення. Але тут пасхалка від судьби: мій друг, з відповідними зв'язками, пропонує мені реальні відчуття та екстремальний досвід на поїздці з кетаміном. Хто б здогадався, що це стане початком таких пригод!
Першою зупинкою була закладка моїм фармацевтам. Вони забезпечили мене свіжим джейом і кетаміном, якого багато, щоб не мати потреби банковати протягом вихідних. Ах, ті закладки, так званий фармацевтичний сон! Я заховав їх у безпечному місці і з тією похмурою підсвіткою вже міркував про мою подорож. Зате цього вихідного ми зібралися великою компанією і вирушили на гори. Посеред ночі, ми відкупились від реальності, проклавши собі шлях на сніжець. Жало вже чекало на мене у моєму рюкзаку, але я навмисно його ніколи не використовував, адже пероральне употреблення було моєю вибраною формою вживання. Підготував пилочку, пищалку, сахар та мої закладки. Тут потрібно зауважити, що пилочка - це шприц, пищалка - мішок для наркотиків, а сахар - особливий присмак, який додають до шприцу, аби зробити процес ще приємнішим.
Закладка №1 - кетамін. Ще більше возбуждення, коли ти знаєш, що заламання чекає на тебе через кілька хвилин. Що це за відчуття? Неможливо передати словами, але я спробую. Відчуваєш, ніби душа твоя підноситься вище, але твій розум опускається глибше. Ти лежиш, але одночасно відчуваєш, що катаєшся з морозивом на кулішеньках, ловлячи вітерцем мимовільні сміхи. Це справжнє задоволення!
Ось і перший джей закончився, але я все ще літаю в своїх фантазіях. Час нарешті використати основну закладку - мою пырялку з кетаміном. Пищалка виходить з мішка, аранжованого в спеціальний пакетик для її зберігання. Я відмерив свою порцію ішака, оце важливий момент, адже додаткова двійка займають нас до небажаних подій, які хочеться уникнути. Наступний етап: використання пырялки. Знаєте, цей момент, коли ти вставляєш жало в вену, і зразу відчуваєш, як весь відмінний світ обплітає тебе, заводиться якісь ручне маленьке сонечко в боці твоєї свідомості. Це як "вухо вухо", але краще. Ніякі слова не здатні передати це неймовірне відчуття! Ти просто занурюєшся в своє божевілля, в яйце-косячку, наркологічну дівчину, яка шепоче тобі на вухо: "Ти мій! Ти завжди мій!". І ти не проти!
Цікаво, що за те так хорошо, нам часто доводиться платити подорожніми чеками, щоб повернутися назад, у нормальну реальність. Але це його! Это шепот твоєї другої половинки, яка кричить: "Шо, банкуєш?!". І ти відповідаєш: "Боже, так!" і лечиш у невідоме!
Вихідний пройшов досить швидко і ось, я знову тут, пишу цю замітку для вас. Якщо ви це читаєте, то ви маєте шанс дізнатися, яким був мій досвід наркоманської подорожі. Завжди пам'ятайте, що це лише мій розповідь, а не заклики до вживання наркотиків. Кожен вибирає свій шлях та наркотики, які йому підходять.
| Все це добре, але не забувайте, що: | 1. Наркотики - це не гра! Вони можуть зруйнувати життя і навіть забрати його. |
| 2. | |
| Наркотики досить небезпечні для вашого здоров'я та життя! | 3. Якщо ви вже пробували наркотики і маєте проблеми з їх вживанням, зверніться до професіоналів та отримайте допомогу. |
Друга відповідь: "Ні, банкую!"
В цілому, якщо ви все ще читаєте цей текст, читайте його з пильністью і розумінням. Хай ця розповідь стане для вас натяком на складну тему, що може стати реальністю для багатьох молодих людей. Будьте розумними та вибирайте своє життя, а не дайте йому обрати вас. Бережіть себе та будьте відповідальними у своїх вчинках!